Умовний строк по СЗЧ: вирок суду
10 квітня 2026 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалив вирок у справі № 183/7520/23, який вже викликає активне обговорення серед юристів.
Умовний строк по СЗЧ: вирок суду у цій справі став одним із найбільш дискусійних прикладів сучасної практики.
👉 Наприкінці: повний текст вироку доступний за посиланням у реєстрі судових рішень.
📌 Більше про військові справи:
👉 Дізнайтесь, як захищатися у справах про СЗЧ, дезертирство та інші військові злочини
Юридичні послуги у військових справах
Адвокатське бюро «Літвінова» захищає права військовослужбовців, мобілізованих громадян та їхніх родин. Ми допомагаємо у справах за ст. 407–408 ККУ, питаннях виплат, соціальних гарантій, а також у спорах щодо призупинення військової служби та зарплати при СЗЧ.
Умовний строк по СЗЧ: вирок суду — обставини справи
Суд встановив, що військовослужбовець, мобілізований до ЗСУ, у травні 2022 року самовільно залишив місце служби та фактично припинив виконання військових обов’язків.
Поза частиною він перебував понад пів року — до грудня 2022 року, після чого самостійно повернувся до військової частини та повідомив про себе командування.
У суді обвинувачений:
- повністю визнав вину;
- не оспорював обставини;
- щиро розкаявся.
Справу розглянуто у спрощеному порядку.
Умовний строк по СЗЧ: вирок суду та кваліфікація
Дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України — самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану.
Це тяжкий злочин, за який передбачено реальне позбавлення волі.
Однак у цій справі умовний строк по СЗЧ: вирок суду демонструє інший підхід.
Вирок суду - умовний строк по СЗЧ
Суд призначив:
- 5 років позбавлення волі,
- але застосував ст. 75 КК України —
👉 умовний строк по СЗЧ з випробуванням 1 рік.
Також покладено стандартні обов’язки пробації.
Чому суд призначив - Умовний строк по СЗЧ: вирок суду
Суд врахував значну кількість пом’якшуючих обставин:
- щире каяття;
- повне визнання вини;
- самостійне повернення до частини;
- участь у бойових діях;
- поранення;
- інвалідність;
- позитивні характеристики;
- наявність дитини.
Обтяжуючих обставин — не встановлено.
Саме це дозволило суду зробити висновок про можливість виправлення без ізоляції від суспільства.
Ключова проблема: чи законний умовний строк по СЗЧ
І тут починається найцікавіше.
На перший погляд, суд обґрунтовано застосував умовний строк по СЗЧ (ст. 75 КК України) та звільнив особу від відбування покарання з випробуванням. Однак при детальному аналізі виникає серйозна правова колізія.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням не застосовується, зокрема, до кримінальних правопорушень, передбачених ст. 407 КК України, якщо вони вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.
Тобто закон прямо встановлює обмеження:
👉 для СЗЧ в умовах воєнного стану механізм “умовного строку” застосовуватися не повинен.
Однак у цій справі умовний строк по СЗЧ: вирок суду фактично суперечить цьому обмеженню.
У цій справі:
- кваліфікація — ч. 5 ст. 407 КК України;
- обставини — вчинення в умовах воєнного стану;
- рішення суду — застосування ст. 75 КК України.
Фактично це створює прямий конфлікт між нормою закону та судовим рішенням.
Таким чином, виникає ключове питання:
Чи мав суд право застосовувати умовний строк по СЗЧ у цій категорії справ?
І саме цей момент робить вирок не просто цікавим, а потенційно прецедентним для подальшої судової практики.
Очікується:
- апеляційне оскарження — щодо м’якості покарання;
- можливий касаційний перегляд — для формування єдиної практики.
Головне питання:
👉 чи допустимий умовний строк по СЗЧ за ч. 5 ст. 407 КК України?
Відповідь на нього може суттєво вплинути на всю судову практику у військових справах.
Умовний строк по СЗЧ: вирок суду — перспективи
Цей кейс вже виходить за межі однієї справи.
Умовний строк по СЗЧ: вирок суду демонструє, що суди можуть відходити від суворого підходу навіть під час воєнного стану.
Водночас саме апеляція та касація визначать, чи стане така практика допустимою.