Спадкові справи: порядок спадкування та правова допомога адвоката
Спадкові справи є однією з найпоширеніших категорій правовідносин, з якими громадяни стикаються після втрати близької людини. Попри те, що порядок спадкування детально врегульований Цивільним кодексом України, на практиці оформлення спадщини нерідко супроводжується труднощами: відсутністю необхідних документів, пропуском строків прийняття спадщини, спорами між спадкоємцями або питаннями щодо складу спадкового майна.
Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Своєчасне оформлення спадщини має важливе юридичне значення, адже саме з моментом її відкриття закон пов’язує виникнення права на спадкування. Згідно з ч.3 ст.1223 ЦК України, право на спадщину виникає в день її відкриття.
Водночас закон встановлює обмежений строк для прийняття спадщини. Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, він становить шість місяців з дня відкриття спадщини. Недотримання цього строку може призвести до необхідності поновлення прав через суд або навіть до втрати права на спадкове майно.
Не варто відкладати звернення до нотаріуса до завершення шестимісячного строку. На практиці збір документів на спадкове майно, виправлення помилок у документах та отримання додаткових довідок можуть тривати значно довше, ніж очікують спадкоємці.
На практиці найчастіше виникають спори щодо черговості спадкування, оскарження заповітів, встановлення факту родинних відносин, поділу спадкового майна між спадкоємцями, а також питання відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця. Окремої уваги сьогодні потребує спадкування під час воєнного стану, коли на окремі правовідносини поширюються спеціальні правила.
Що входить до складу спадкового майна
Яке майно може успадковуватися
Нерухоме майно
- Право власності на житлові будинки, інші будівлі та споруди, об’єкти незавершеного будівництва
Земельні ділянки
- Переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення
Рухоме майно
- До категорії рухоме майно в спадщині (автомобіль, меблі, побутова техніка, комп’ютери, планшети, мобільні телефони, інші технічні пристрої) тобто усі речі, які можуть вільно переміщуватися у просторі
Грошові кошти та депозити
- Це можуть бути як готівкові кошти, а також кошти на банківських рахунках, крім того, до складу спадщини входять цінні папери, майнові права в спадщині (акції, облігації) та інші цінні папери. Це можуть бути акції підприємств, облігації, векселі, чеки та інші фінансові інструменти. Вкладник може розпорядитися правом на вклад у банку через заповіт або спеціальне розпорядження банку
Борги по спадщині, які можуть успадковуватися
- До спадкоємців переходять усі майнові зобов’язання спадкодавця, які існували на момент його смерті і не були нерозривно пов’язані з його особою, зокрема це можуть бути: кредитні зобов’язання, борги за комунальні послуги, податкові зобов’язання, зобов’язання за договорами позики та ін. Важливо пам’ятати, що Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину
Перед прийняттям спадщини доцільно перевірити не лише склад спадкового майна, а й наявність непогашених боргів спадкодавця. Це дозволить правильно оцінити обсяг майнових прав та можливих фінансових ризиків.
Яке майно не входить до спадщини
Не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов’язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст.608 ЦК України, зокрема зобов’язання припиняється смертю боржника/смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою/особою кредитора.
⚖️ Потрібна професійна юридична допомога?
Надаємо правову допомогу щодо оформлення спадщини, поділу спадкового майна, оспорювання заповітів, поновлення строків прийняття спадщини та захисту прав спадкоємців у суді.
Конфіденційність, індивідуальний підхід та реалістичний аналіз вашої справи.
Порядок спадкування в Україні
Після визначення складу спадкового майна наступним важливим питанням є порядок його переходу до спадкоємців. Законодавство України передбачає два основних способи спадкування: за заповітом та за законом.
Саме від наявності заповіту залежить коло осіб, які матимуть право на спадщину, а також порядок розподілу спадкового майна.
Спадкування за заповітом
Заповіт є основною та пріоритетною формою спадкування в Україні. Саме через заповіт особа може самостійно визначити, кому та в якому обсязі перейде належне їй майно після смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Важливо, що право на складання заповіту має лише особа з повною цивільною дієздатністю. Згідно з ч.1, 2 ст.1234 ЦК України, заповіт повинен бути складений особисто, а його посвідчення через представника не допускається.
Заповіт має перевагу над спадкуванням за законом. Це означає, що за наявності дійсного заповіту спадщина переходить саме тим особам, яких визначив спадкодавець.
У постанові Верховного Суду від 14.01.2026 року у справі №462/863/23 зазначено, що свобода заповіту охоплює право особи самостійно визначати долю свого майна після смерті, а також передбачає обов'язковість поваги до волі заповідача та її належного виконання.
Наявність заповіту не завжди гарантує відсутність спорів між спадкоємцями. Якщо існують сумніви щодо його законності або дотримання порядку посвідчення, доцільно завчасно отримати юридичну консультацію та перевірити всі обставини справи.
Спадкування за законом
Спадкування за законом застосовується тоді, коли заповіт відсутній або з певних причин не може бути виконаний.
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, спадкування за законом відбувається у разі:
- відсутності заповіту;
- визнання заповіту недійсним;
- відмови спадкоємців за заповітом від прийняття спадщини;
- неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом;
- неохоплення заповітом усієї спадщини.
У такому випадку спадщина переходить до спадкоємців відповідно до встановленої законом черговості.
Черги спадкування
Право на спадкування за законом виникає залежно від ступеня споріднення зі спадкодавцем.
Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Наступна черга набуває право на спадщину лише за відсутності спадкоємців попередньої черги або за умови їх усунення від спадкування.
Перша черга
До спадкоємців першої черги належать:
- діти спадкодавця;
- той із подружжя, хто пережив спадкодавця;
- батьки спадкодавця.
Друга черга
До спадкоємців другої черги належать:
- рідні брати та сестри;
- баба та дід з боку матері та батька.
Третя черга
До спадкоємців третьої черги належать:
- рідні дядько та тітка спадкодавця.
Четверта черга
До спадкоємців четвертої черги належать:
- особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до дня відкриття спадщини.
П'ята черга
До спадкоємців п'ятої черги належать:
- інші родичі до шостого ступеня споріднення;
- утриманці спадкодавця.
Наявність родинних відносин не завжди означає автоматичне право на спадщину. На практиці нерідко виникають ситуації, коли необхідно додатково підтверджувати споріднення через суд або виправляти помилки в документах органів ДРАЦС.
Строки прийняття спадщини
Одним із найважливіших питань спадкового права є дотримання строків прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Більшість спадкових спорів виникає саме через пропуск цього строку.
У постанові Верховного Суду від 18.05.2026 року у справі №698/476/25 зазначено, що строк для прийняття спадщини обчислюється з дня, наступного після дня смерті особи або дня оголошення її померлою.
Документи для відкриття спадкової справи
Для оформлення спадщини спадкоємець повинен звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та подати документи, які підтверджують його право на спадкування.
У стандартних випадках можуть знадобитися:
- паспорт спадкоємця;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- свідоцтво про смерть спадкодавця;
- документи про родинні відносини;
- заповіт (за наявності);
- документи на спадкове майно;
- довідка про останнє місце проживання спадкодавця;
- документи представника (за необхідності).
Перед видачею свідоцтва про право на спадщину нотаріус перевіряє факт смерті, склад спадкового майна, коло спадкоємців та інші юридично значимі обставини відповідно до Закону України «Про нотаріат».
Відкриття спадкової справи: покроковий порядок
Після смерті спадкодавця спадкоємцям необхідно не лише визначити склад спадкового майна та свої права на нього, а й належним чином оформити спадщину. Для цього законодавством передбачено процедуру відкриття спадкової справи, яка здійснюється нотаріусом.
Правильне та своєчасне відкриття спадкової справи є однією з основних умов подальшого отримання свідоцтва про право на спадщину та оформлення права власності на успадковане майно.
Коли відкривається спадкова справа
Підставою для відкриття спадкової справи є смерть особи або оголошення її померлою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Саме з цієї дати починається перебіг більшості строків у спадкових правовідносинах, зокрема шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Не варто чекати завершення формальностей щодо оформлення майна або збору всіх документів. Для відкриття спадкової справи головним є своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
До якого нотаріуса звертатися
Одним із перших запитань спадкоємців є вибір нотаріуса для відкриття спадкової справи.
Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Саме за цим місцем спадкоємець має право звернутися до державного або приватного нотаріуса.
Якщо останнє місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини вважається:
- місцезнаходження нерухомого майна;
- місцезнаходження основної частини нерухомого майна;
- місцезнаходження основної частини рухомого майна (якщо нерухомість відсутня).
Подання заяви про прийняття спадщини
Якщо спадкоємець не проживав постійно зі спадкодавцем на час його смерті, він повинен подати заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України, така заява подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Заява подається особисто спадкоємцем. Закон також передбачає можливість її надсилання поштою, однак у такому випадку справжність підпису повинна бути нотаріально посвідчена.
Важливо пам’ятати, що подання заяви про прийняття спадщини представником за довіреністю не допускається.
Отримання свідоцтва про право на спадщину
Після подання заяви та завершення шестимісячного строку спадкоємець може отримати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, зобов’язаний звернутися за отриманням свідоцтва про право на спадщину, якщо до складу спадщини входить нерухоме майно або інше майно, що підлягає державній реєстрації.
Згідно з ч.1 ст.1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Після отримання свідоцтва спадкоємець може зареєструвати право власності на успадковане майно в установленому законом порядку.
Спадкування під час воєнного стану
З початком повномасштабної війни законодавець запровадив низку спеціальних правил, які стосуються оформлення спадщини. Такі зміни покликані забезпечити можливість реалізації спадкових прав навіть у випадках, коли спадкоємці перебувають за кордоном, майно знаходиться на тимчасово окупованих територіях або смерть спадкодавця була зареєстрована із суттєвим запізненням.
Саме тому спадкування під час воєнного стану має свої особливості, які необхідно враховувати при відкритті спадкової справи та оформленні спадкового майна.
Особливості оформлення спадщини в умовах війни
Однією з найважливіших особливостей є порядок обчислення строків для прийняття спадщини у випадках, коли реєстрація смерті відбулася значно пізніше фактичної дати смерті.
Відповідно до п.20 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану якщо смерть особи була зареєстрована пізніше ніж через один місяць після її настання, строки для прийняття спадщини обчислюються з дня державної реєстрації смерті.
Водночас часом відкриття спадщини, як і раніше, вважається день смерті спадкодавця або день, з якого його оголошено померлим.
Таке правило дозволяє захистити права спадкоємців у ситуаціях, коли через бойові дії, окупацію або інші об’єктивні обставини своєчасна державна реєстрація смерті була неможливою.
Якщо смерть родича настала на тимчасово окупованій території або в зоні активних бойових дій, не варто самостійно визначати початок перебігу строку для прийняття спадщини. У таких ситуаціях доцільно отримати юридичну консультацію для правильного визначення строків та підготовки необхідних документів.
Якщо спадкоємець перебуває за кордоном
Воєнний стан призвів до того, що значна кількість громадян України виїхала за межі держави. Проте перебування за кордоном не позбавляє особу права на спадщину.
Якщо спадкоємець не має можливості особисто прибути в Україну, він може звернутися до консульської установи України для посвідчення заяви про прийняття спадщини.
Після посвідчення така заява надсилається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Також допускається посвідчення документів іноземним нотаріусом, якщо законодавством відповідної держави це дозволено. У такому разі може виникнути необхідність проставлення апостиля або проходження процедури консульської легалізації, а також нотаріального засвідчення перекладу документів українською мовою.
Основною помилкою спадкоємців за кордоном є очікування повернення до України для подання заяви. На практиці заяву можна оформити значно швидше через консульську установу або належним чином посвідчити її за місцем перебування та направити поштою нотаріусу.
Спадкування майна на тимчасово окупованих територіях
Окремі правила застосовуються до спадкових справ, якщо останнє місце проживання спадкодавця або спадкове майно знаходяться на тимчасово окупованій території чи в районі ведення активних бойових дій.
Відповідно до п.21 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у таких випадках заяви про прийняття спадщини можуть подаватися нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.
Фактично спадкоємець має право звернутися до будь-якого державного або приватного нотаріуса на підконтрольній території України.
Це значно спрощує процедуру оформлення спадщини в умовах війни та забезпечує доступ спадкоємців до нотаріальних послуг.
У справах, пов'язаних із тимчасово окупованими територіями, особливо важливо своєчасно збирати документи, які підтверджують право власності спадкодавця на майно. У подальшому отримання або відновлення таких документів може бути суттєво ускладнене.
Поновлення строків для прийняття спадщини
Навіть під час воєнного стану спадкоємці можуть пропустити встановлений законом шестимісячний строк.
Відповідно до ч.2 ст.1272 ЦК України, якщо інші спадкоємці, які вже прийняли спадщину, нададуть письмову згоду, особа може подати заяву про прийняття спадщини без звернення до суду.
Якщо такої згоди немає, спадкоємець має право звернутися до суду.
Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України, суд може визначити додатковий строк для прийняття спадщини за наявності поважної причини пропуску.
У постанові Верховного Суду від 26.06.2024 року у справі №686/5757/23 зазначено, що поважними причинами пропуску строку можуть бути обставини, пов'язані з об'єктивними, істотними та непереборними труднощами для спадкоємця. До таких причин судова практика відносить: • тривалу хворобу; • перебування за кордоном за обставин, що об'єктивно унеможливлювали подання заяви; • проходження військової служби; • інші істотні перешкоди для реалізації права на спадщину. Водночас юридична необізнаність, похилий вік, відсутність коштів на поїздку або незнання про наявність спадкового майна зазвичай не визнаються судами достатніми підставами для поновлення строку.
Якщо строк для прийняття спадщини вже пропущено, не варто зволікати зі зверненням до адвоката. Від правильного визначення поважності причин та належної підготовки доказової бази часто залежить успіх справи в суді.
Типові спори у спадкових справах
Незважаючи на детальне правове регулювання спадкових правовідносин, на практиці спадкові справи нерідко супроводжуються конфліктами між спадкоємцями, відмовами нотаріусів у вчиненні нотаріальних дій або відсутністю необхідних документів.
У таких ситуаціях захист спадкових прав часто потребує звернення до суду. Найпоширенішими категоріями спадкових спорів є оскарження заповіту, визнання права на спадщину, встановлення факту родинних відносин, поділ спадкового майна та поновлення строку для прийняття спадщини.
Оскарження заповіту
Заповіт може бути оскаржений лише з підстав, прямо передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.1257 ЦК України, нікчемним є заповіт, складений особою, яка не мала права на його складення, а також заповіт, оформлений з порушенням вимог щодо форми та порядку посвідчення.
Крім того, згідно з ч.2 ст.1257 ЦК України, заінтересована особа має право звернутися до суду з вимогою про визнання заповіту недійсним, якщо буде доведено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його справжній волі.
У постанові від 30.04.2025 року у справі №752/4458/23 Верховний Суд звернув увагу на необхідність дотримання вимог до свідків під час посвідчення заповіту. Порушення встановленої процедури може бути підставою для визнання заповіту нікчемним.
Сам факт незгоди спадкоємця зі змістом заповіту не є підставою для його скасування. Для успішного оскарження необхідно довести наявність порушень закону або відсутність вільного волевиявлення заповідача.
Визнання права на спадщину через суд
У деяких випадках оформити спадщину через нотаріуса неможливо. Тоді спадкоємцю доводиться захищати свої права в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України, особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється, не визнається іншими особами або у разі втрати документа, що підтверджує право власності.
Найчастіше такі спори виникають через:
- втрату правовстановлюючих документів;
- відсутність державної реєстрації права власності за спадкодавцем;
- наявність самочинного будівництва;
- відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
У постанові від 31.01.2024 року у справі №175/654/22 Верховний Суд зазначив, що питання про право спадкоємця на спадкове майно може вирішуватися судом у випадку відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину або невизнання такого права.
Перед зверненням до суду доцільно отримати письмову відмову нотаріуса. У багатьох випадках саме цей документ є ключовим доказом необхідності судового захисту.
Встановлення факту родинних відносин
Для спадкування за законом спадкоємець повинен підтвердити наявність родинних відносин зі спадкодавцем.
Якщо відповідні документи відсутні або містять помилки, може виникнути необхідність звернення до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Подібні справи часто виникають через:
- втрату документів;
- помилки в актових записах;
- розбіжності у прізвищах, іменах чи датах народження;
- відсутність державної реєстрації окремих актів цивільного стану.
У справі №545/3618/24 Верховний Суд роз'яснив, що встановлення факту родинних відносин допускається тоді, коли іншим способом підтвердити споріднення неможливо або це пов'язано із суттєвими труднощами.
Перед зверненням до суду варто перевірити можливість отримання дубліката документа або внесення змін до актового запису через органи ДРАЦС. Це може суттєво скоротити час оформлення спадщини.
Поділ спадкового майна між спадкоємцями
Після прийняття спадщини між спадкоємцями нерідко виникають спори щодо розподілу спадкового майна.
Відповідно до ч.1 ст.1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо інше не встановлено заповітом.
Якщо спадкоємцям не вдається досягти згоди щодо порядку поділу майна, спір може бути вирішений судом.
Особливо часто такі конфлікти виникають щодо:
- квартир;
- житлових будинків;
- земельних ділянок;
- транспортних засобів;
- корпоративних прав.
АБ «ЛІТВІНОВА»
Олексій Літвінов є практикуючим адвокатом с більш ніж 15-річний досвід роботи у юриспруденції.