Спадкове майно: що входить до складу спадщини в Україні
Спадкове майно є одним із ключових об’єктів спадкових правовідносин, оскільки саме його склад визначає обсяг прав та обов’язків, які переходять від спадкодавця до спадкоємців. Після смерті близької людини спадкоємці нерідко стикаються з необхідністю з’ясувати, яке майно входить до складу спадщини, чи переходять у спадщину борги, а також які документи необхідні для належного оформлення спадкових прав.
Спадкові справи належать до однієї з найпоширеніших категорій правовідносин в Україні. Попри те, що порядок спадкування детально врегульований законодавством, на практиці оформлення спадщини часто супроводжується труднощами: відсутністю необхідних документів, пропуском строків прийняття спадщини, спорами між спадкоємцями або питаннями щодо складу спадкового майна.
Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Своєчасне оформлення спадщини має важливе юридичне значення, адже саме з моментом її відкриття закон пов’язує виникнення права на спадкування. Згідно з ч.3 ст.1223 ЦК України, право на спадщину виникає в день її відкриття.
Не варто відкладати звернення до нотаріуса до завершення шестимісячного строку. На практиці збір документів на спадкове майно, виправлення помилок у документах та отримання додаткових довідок можуть тривати значно довше, ніж очікують спадкоємці.
На практиці найчастіше виникають спори щодо черговості спадкування, оскарження заповітів, встановлення факту родинних відносин, поділу спадкового майна між спадкоємцями, а також питання відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця. Окремої уваги сьогодні потребує спадкування під час воєнного стану, коли на окремі правовідносини поширюються спеціальні правила.
Що таке спадкове майно
Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Склад спадщини визначається положеннями ч.1 ст.1218 ЦК України, згідно з якою до спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.
Іншими словами, спадкове майно може включати не лише квартиру, будинок або земельну ділянку. До складу спадщини також можуть входити транспортні засоби, грошові кошти, банківські вклади, цінні папери, корпоративні права та навіть окремі майнові зобов’язання.
Водночас до спадкоємців переходять лише ті права та обов’язки, які не є нерозривно пов’язаними з особою спадкодавця. Саме тому окремі особисті права, соціальні виплати або аліментні зобов’язання не входять до складу спадщини.
Правильне визначення складу спадкового майна має важливе практичне значення, адже від цього залежить порядок оформлення спадщини, перелік необхідних документів та обсяг майнових прав, які можуть бути успадковані.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що до спадщини входять лише ті права та обов'язки, які належали спадкодавцю на момент його смерті та не припинилися внаслідок відкриття спадщини. Саме встановлення складу спадкового майна є однією з ключових обставин під час розгляду спадкових спорів та оформлення спадщини.
Перед прийняттям спадщини доцільно перевірити не лише склад спадкового майна, а й наявність непогашених боргів спадкодавця. Це дозволить правильно оцінити обсяг майнових прав та можливих фінансових ризиків.
Нерухоме майно у складі спадщини
Нерухоме майно є одним із найпоширеніших об’єктів спадкування в Україні. Саме щодо квартир, житлових будинків, земельних ділянок та інших об’єктів нерухомості найчастіше виникають спадкові спори між спадкоємцями.
Відповідно до ч.2 ст.1225 ЦК України, право власності на нерухоме майно входить до складу спадщини та переходить до спадкоємців у встановленому законом порядку.
Оформлення спадщини на нерухомість потребує підтвердження права власності спадкодавця, відкриття спадкової справи та отримання свідоцтва про право на спадщину.
⚖️ Потрібна професійна юридична допомога?
Надаємо правову допомогу щодо оформлення спадщини, поділу спадкового майна, оспорювання заповітів, поновлення строків прийняття спадщини та захисту прав спадкоємців у суді.
Конфіденційність, індивідуальний підхід та реалістичний аналіз вашої справи.
Будинки та квартири
До складу спадкового майна можуть входити житлові будинки, квартири, житлові приміщення, садові будинки та інші об’єкти житлової нерухомості, які належали спадкодавцю на праві власності.
До складу спадкового майна можуть входити житлові будинки, квартири, житлові приміщення, садові будинки та інші об’єкти житлової нерухомості, які належали спадкодавцю на праві власності.
Порядок оформлення спадщини на нерухомість багато в чому залежить від того, коли спадкодавець набув право власності на відповідне майно.
Якщо право власності було оформлене до 1 січня 2013 року, відомості про нерухомість могли бути відсутні в сучасному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У той період право власності підтверджувалося насамперед правовстановлюючими документами, а реєстрація здійснювалася в реєстрах та облікових документах бюро технічної інвентаризації (БТІ).
У таких випадках для оформлення спадщини нотаріусу, як правило, необхідно надати оригінали правовстановлюючих документів спадкодавця, зокрема свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договори купівлі-продажу, дарування або інші документи, що підтверджують набуття права власності.
Якщо право власності на нерухомість було зареєстроване після початку функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нотаріус має можливість перевірити відповідну інформацію безпосередньо через реєстр.
Після завершення оформлення спадщини нотаріус видає спадкоємцю свідоцтво про право на спадщину та проводить державну реєстрацію права власності на успадковане нерухоме майно. За результатами такої реєстрації спадкоємець отримує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Якщо квартира або будинок були набуті спадкодавцем багато років тому і відомості про них відсутні в Державному реєстрі речових прав, рекомендую заздалегідь перевірити наявність оригіналів правовстановлюючих документів. Саме їх відсутність є однією з найпоширеніших причин затягування оформлення спадщини на нерухомість.
Нежитлові приміщення
До спадщини можуть входити не лише житлові об’єкти, а й нежитлові приміщення, зокрема:
- офісні приміщення;
- торговельні об’єкти;
- склади;
- виробничі приміщення;
- гаражі;
- інші нежитлові будівлі та споруди.
Порядок їх успадкування загалом не відрізняється від порядку спадкування житлової нерухомості. Основною умовою є підтвердження права власності спадкодавця на відповідний об’єкт.
У випадку наявності кількох спадкоємців нежитлові приміщення можуть переходити у спільну часткову власність або бути предметом поділу за домовленістю сторін чи в судовому порядку.
Об'єкти незавершеного будівництва
До складу спадщини можуть входити також об’єкти незавершеного будівництва, якщо вони належали спадкодавцю на законних підставах.
Йдеться про житлові будинки, комерційні споруди або інші об’єкти, будівництво яких не було завершено на момент смерті власника.
Для оформлення спадщини на такі об’єкти особливе значення мають:
- документи на земельну ділянку;
- дозвільна документація на будівництво;
- технічна документація;
- документи, що підтверджують майнові права спадкодавця на об’єкт незавершеного будівництва.
Тривалий час на практиці виникали спори щодо можливості спадкування незавершеного будівництва, особливо якщо об’єкт не був введений в експлуатацію. Однак судова практика виходить із того, що вирішальне значення має не факт завершення будівництва, а наявність належним чином оформлених та зареєстрованих майнових прав спадкодавця на такий об’єкт.
У постанові від 14 січня 2026 року у справі №524/12657/24 Верховний Суд дійшов висновку, що об'єкт незавершеного будівництва може входити до складу спадщини, якщо право на нього належним чином зареєстроване за спадкодавцем. Суд наголосив, що сам по собі факт невведення об'єкта в експлуатацію не виключає можливості його спадкування. Вирішальне значення має правовий статус об'єкта та наявність державної реєстрації майнових прав на нього. Крім того, Верховний Суд звернув увагу, що відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину повинна бути належним чином мотивована. Формальне посилання на відсутність введення об'єкта в експлуатацію не завжди є достатньою підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.
Якщо до складу спадщини входить об'єкт незавершеного будівництва, насамперед рекомендую перевірити наявність документів, які підтверджують майнові права спадкодавця та відомості про реєстрацію такого об'єкта. Навіть якщо будівництво не було завершене або об'єкт не введено в експлуатацію, це не означає автоматичної неможливості його успадкування. У разі відмови нотаріуса доцільно отримати письмову постанову про відмову та звернутися за правовою допомогою для оцінки перспектив судового захисту прав спадкоємців.
Земельні ділянки у складі спадщини
Земельні ділянки належать до об’єктів нерухомого майна та можуть переходити у спадщину нарівні з іншими майновими правами спадкодавця.
Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
Це означає, що після прийняття спадщини спадкоємець набуває ті самі права на земельну ділянку, які належали спадкодавцю. Водночас для оформлення спадщини на землю необхідно підтвердити право власності спадкодавця та надати нотаріусу належні документи.
Право власності на земельну ділянку може підтверджуватися такими документами:
- державним актом на право власності на земельну ділянку (для земельних ділянок, право власності на які оформлено до 1 січня 2013 року);
- свідоцтвом про право власності на нерухоме майно;
- свідоцтвом про право на спадщину;
- судовим рішенням, яке набрало законної сили та підтверджує виникнення, перехід або припинення права власності на земельну ділянку;
- витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності;
- договорами купівлі-продажу, дарування, міни, довічного утримання та іншими цивільно-правовими правочинами, на підставі яких виникло право власності.
Саме на підставі зазначених документів нотаріус перевіряє належність земельної ділянки спадкодавцю та можливість оформлення спадщини.
Ще до звернення до нотаріуса рекомендую перевірити наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку та відповідність відомостей у них інформації з Державного земельного кадастру і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Це допоможе уникнути затримок під час оформлення спадщини.
Земля сільськогосподарського призначення
Одним із найпоширеніших об’єктів спадкування є земельні ділянки сільськогосподарського призначення, зокрема земельні паї.
До спадкоємців можуть переходити:
- земельні паї;
- земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства;
- земельні ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва;
- інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
Спадкування таких земельних ділянок здійснюється на загальних підставах. Після отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємець реєструє право власності на землю та набуває всі права власника земельної ділянки.
Особливості спадкування земель сільськогосподарського призначення іноземцями
Відповідно до ч.5 ст.22 та ч.4 ст.81 Земельного кодексу України, іноземці та особи без громадянства не можуть набувати у власність землі сільськогосподарського призначення на загальних підставах. Водночас закон дозволяє їм отримувати такі земельні ділянки у спадщину.
Після оформлення права власності іноземний спадкоємець або особа без громадянства зобов’язані відчужити успадковану земельну ділянку сільськогосподарського призначення протягом одного року.
Річний строк починає обчислюватися з моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку та отримання відповідного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Якщо протягом встановленого строку земельна ділянка не буде відчужена добровільно, право власності може бути припинене в судовому порядку, а земельна ділянка — примусово відчужена відповідно до вимог земельного законодавства.
Якщо спадкоємцем земельної ділянки сільськогосподарського призначення є іноземний громадянин або особа без громадянства, рекомендую завчасно планувати спосіб її відчуження після оформлення спадщини. Недотримання річного строку може призвести до судового спору та примусового припинення права власності на землю.
Присадибні ділянки
До складу спадщини також можуть входити присадибні земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські споруди або інші об’єкти нерухомості.
Як правило, спадкування будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, нерозривно пов’язані між собою. Саме тому під час оформлення спадщини важливо перевірити наявність документів як на будинок, так і на земельну ділянку.
У разі належного оформлення документів нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину, після чого спадкоємець реєструє право власності на земельну ділянку в установленому законом порядку.
На практиці доволі часто спадкоємці мають документи на житловий будинок, але не можуть знайти документи на земельну ділянку. У таких випадках варто завчасно отримати інформацію з Державного земельного кадастру та перевірити наявні відомості про право власності.
Кадастровий номер та документи
Одним із найважливіших елементів оформлення спадщини на земельну ділянку є наявність кадастрового номера.
Кадастровий номер — це унікальний цифровий код земельної ділянки, який дозволяє ідентифікувати її в Державному земельному кадастрі. Без належної ідентифікації земельної ділянки нотаріус не зможе оформити спадщину та видати свідоцтво про право на спадщину.
Відсутність кадастрового номера
На практиці спадкоємці нерідко стикаються із ситуацією, коли земельна ділянка належить спадкодавцю на законних підставах, однак кадастровий номер їй не присвоєно.
У такому випадку для подальшого оформлення спадщини необхідно виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та здійснити державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Після проведення відповідної процедури земельній ділянці присвоюється кадастровий номер, який у подальшому використовується для оформлення спадкових прав та державної реєстрації права власності спадкоємця.
Для оформлення спадщини нотаріус повинен перевірити належність земельної ділянки спадкодавцю. Право власності на земельну ділянку може підтверджуватися такими документами:
- державним актом на право власності на земельну ділянку (для земельних ділянок, право власності на які оформлено до 1 січня 2013 року);
- свідоцтвом про право власності на нерухоме майно;
- свідоцтвом про право на спадщину;
- судовим рішенням, яке набрало законної сили та підтверджує виникнення, перехід або припинення права власності на земельну ділянку;
- витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності;
- договорами купівлі-продажу, дарування, міни, довічного утримання та іншими цивільно-правовими правочинами, на підставі яких виникло право власності.
Якщо земельна ділянка була отримана багато років тому й документи оформлювалися ще до створення Державного земельного кадастру, рекомендую завчасно перевірити наявність кадастрового номера. Відсутність кадастрового номера не позбавляє права на спадщину, однак може суттєво затягнути процедуру оформлення спадкових прав та потребувати додаткових витрат на виготовлення землевпорядної документації.
Рухоме майно, що може успадковуватися
До складу спадщини входить не лише нерухомість, а й різноманітне рухоме майно, яке належало спадкодавцю на момент смерті. Такі активи також переходять до спадкоємців у порядку, встановленому законодавством. Для підтвердження права власності можуть знадобитися відповідні документи, чеки, договори купівлі-продажу, технічні паспорти або інші докази належності майна померлому.
Автомобілі
Автомобілі, мотоцикли, причепи та інші транспортні засоби входять до складу спадщини нарівні з іншими активами. Для оформлення спадщини необхідно підтвердити право власності спадкодавця на транспортний засіб та надати відповідні реєстраційні документи.
Після отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємець має здійснити перереєстрацію транспортного засобу на своє ім’я в сервісних центрах МВС. Якщо спадкоємців декілька, вони можуть домовитися про розподіл майна або отримати компенсацію відповідно до своїх часток.
Особливу увагу слід приділити випадкам, коли автомобіль перебуває в заставі, кредиті або щодо нього існують судові спори. У таких ситуаціях рекомендується отримати юридичну консультацію для правильного оформлення спадкових прав.
Побутова техніка
До рухомого майна, яке може успадковуватися, належать холодильники, пральні машини, телевізори, комп’ютери, кондиціонери та інша побутова й електронна техніка. Незважаючи на порівняно невелику вартість окремих предметів, сукупна цінність такого майна може бути суттєвою.
Зазвичай побутова техніка переходить до спадкоємців разом з іншим майном померлого. Якщо між спадкоємцями виникають суперечки щодо розподілу речей, вони можуть укласти відповідну угоду або вирішити спір у судовому порядку.
Для підтвердження належності техніки спадкодавцю можуть використовуватися гарантійні талони, чеки, договори купівлі-продажу, банківські виписки або інші документи.
Дорогоцінності та цінні речі
До цієї категорії належать ювелірні вироби, дорогоцінні метали, антикваріат, предмети мистецтва, колекційні речі, годинники, цінні колекції монет та інше майно значної вартості.
Такі об’єкти також входять до складу спадщини та підлягають розподілу між спадкоємцями відповідно до їхніх спадкових часток. У разі відсутності документів, що підтверджують вартість майна, може виникнути необхідність проведення експертної оцінки.
На практиці саме щодо дорогоцінностей часто виникають спадкові спори, оскільки частина майна може зберігатися без документального обліку або перебувати у фактичному володінні окремих членів сім’ї. У таких випадках важливе значення мають докази належності речей спадкодавцю та своєчасне звернення до адвоката зі спадкових справ.
Грошові кошти та депозити
Грошові кошти, що належали спадкодавцю на момент смерті, входять до складу спадщини та можуть бути успадковані спадкоємцями на загальних підставах. До цієї категорії належать кошти на банківських рахунках, депозитні вклади, а також права вимоги за фінансовими інструментами. Крім того, до складу спадщини можуть входити суми пенсії, які були нараховані спадкодавцю, але не отримані ним за життя. Такі кошти виплачуються членам сім’ї померлого або входять до складу спадщини та переходять до спадкоємців у встановленому законом порядку. Для їх отримання спадкоємцю необхідно відкрити спадкову справу та підтвердити свої права на спадщину.
Банківські рахунки
До спадкової маси входять кошти, що знаходяться на поточних, зарплатних, карткових та інших банківських рахунках спадкодавця. Після відкриття спадкової справи нотаріус направляє відповідні запити до банків для встановлення наявності рахунків та залишків коштів.
Після отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємець може звернутися до банку для переоформлення права на кошти або їх отримання. Важливо враховувати, що незалежно від виду рахунку грошові кошти на ньому є частиною спадкового майна, якщо інше не передбачено законом.
Вклади
Банківські депозити також входять до складу спадщини. Спадкоємці набувають право не лише на суму вкладу, але й на нараховані відсотки, якщо вони існували станом на день отримання коштів згідно з умовами депозитного договору.
У деяких випадках спадкодавець за життя може оформити спеціальне розпорядження банку щодо виплати вкладу певній особі після його смерті. Таке розпорядження враховується під час оформлення спадкових прав, однак не завжди виключає необхідність нотаріального оформлення спадщини.
Цінні папери
До складу спадщини можуть входити акції, облігації, інвестиційні сертифікати та інші цінні папери, що належали спадкодавцю. Разом із самими цінними паперами до спадкоємців переходять і пов’язані з ними майнові права, зокрема право на отримання дивідендів або інших виплат.
Для оформлення спадщини на цінні папери нотаріус встановлює факт їх належності спадкодавцю та видає відповідне свідоцтво про право на спадщину. Після цього спадкоємець звертається до депозитарної установи, реєстратора або іншої уповноваженої особи для переоформлення прав власності. Складність таких процедур часто потребує залучення адвоката, особливо якщо йдеться про корпоративні права або значні пакети акцій.
Чи переходять борги у спадщину
Так. Відповідно до положень Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять не лише права, а й майнові обов’язки померлого, які не припинилися внаслідок його смерті. Тому разом із квартирою, земельною ділянкою, автомобілем або іншими активами спадкоємці можуть отримати й певні боргові зобов’язання.
Водночас закон захищає спадкоємців від надмірного фінансового навантаження. Вони не відповідають за борги померлого власними коштами понад вартість отриманої спадщини.
Кредити
До спадкоємців можуть перейти зобов’язання за:
- споживчими кредитами;
- іпотечними кредитами;
- автокредитами;
- позиками за розписками;
- іншими договорами позики.
Якщо спадкоємець приймає спадщину, кредитор має право заявити до нього свої вимоги в порядку, передбаченому законом. При цьому відповідальність виникає саме як наслідок прийняття спадщини, а не через родинні зв’язки з померлим. Верховний Суд неодноразово наголошував, що факт спорідненості сам по собі не створює обов’язку сплачувати чужі борги.
Наприклад, якщо у спадщину перейшла квартира вартістю 1 млн грн, а непогашений кредит становить 300 тис. грн, кредитор може вимагати погашення боргу в межах отриманого спадкового майна.
Комунальні борги
Заборгованість за житлово-комунальні послуги також може входити до складу спадщини. Йдеться про нарахування, які виникли за життя спадкодавця:
- електроенергія;
- газ;
- водопостачання та водовідведення;
- опалення;
- утримання будинку та прибудинкової території.
Якщо спадкоємець прийняв квартиру або будинок, кредитори (комунальні підприємства) можуть заявляти вимоги щодо існуючої заборгованості в межах, установлених законом. Верховний Суд окремо підкреслив, що для покладення відповідальності необхідно довести факт прийняття спадщини та наявність спадкового майна.
Обмеження відповідальності спадкоємця
Головне правило полягає в тому, що спадкоємець відповідає за борги спадкодавця лише в межах вартості майна, яке він фактично отримав у спадщину. Якщо борги перевищують вартість спадкового майна, різницю спадкоємець не зобов’язаний сплачувати за рахунок власних коштів.
Якщо спадкоємців декілька, кожен із них відповідає пропорційно своїй частці у спадщині. Кредитор не може вимагати від одного спадкоємця погашення всієї суми боргу понад межі його спадкової частки.
Приклад: якщо борг померлого становить 500 000 грн, а два спадкоємці успадкували майно по 50%, відповідальність кожного визначатиметься з урахуванням його частки та вартості успадкованого майна.
Верховний Суд у справі № 444/1177/20 підтвердив, що спадкоємці, які прийняли спадщину, відповідають за борги спадкодавця лише в межах вартості успадкованого майна, причому кожен спадкоємець відповідає окремо у межах своєї спадкової частки. Суд також зазначив, що відсутність свідоцтва про право на спадщину сама по собі не звільняє особу від такої відповідальності, якщо спадщина була фактично прийнята.
Перед прийняттям спадщини варто перевірити, чи не має спадкодавець непогашених кредитів, виконавчих проваджень або значної комунальної заборгованості. Якщо потенційні борги можуть перевищувати цінність спадкового майна, доцільно отримати юридичну оцінку ризиків ще до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Яке майно не входить до спадщини
Відповідно до ч. 1 ст. 1219 Цивільного кодексу України, до складу спадщини не входять права та обов’язки, які нерозривно пов’язані з особою спадкодавця.
До таких прав та обов’язків належать:
Особисті немайнові права — право на ім’я, честь, гідність, недоторканність приватного життя та інші права, тісно пов’язані з особою.
Право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не передбачено законом або установчими документами відповідної організації.
Право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Таке право має особистий характер і не переходить до спадкоємців.
Права на аліменти, пенсію, допомогу та інші виплати, встановлені законом. Саме право на отримання цих виплат припиняється зі смертю особи, оскільки воно нерозривно пов’язане з одержувачем.
Права та обов’язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 ЦК України. Йдеться про зобов’язання, які припиняються у зв’язку зі смертю боржника або кредитора, якщо вони нерозривно пов’язані з їхньою особою та не можуть бути виконані іншою особою.
Таким чином, до спадщини входять лише ті майнові права та обов’язки, які можуть перейти до спадкоємців, тоді як права й обов’язки особистого характеру припиняються зі смертю спадкодавця.
Поширені питання щодо спадкового майна
Чи переходить у спадщину нерозділене майно подружжя?
Так, але до складу спадщини входить не все спільне майно подружжя, а лише частка померлого чоловіка або дружини. Якщо майно було набуте під час шлюбу та є спільною сумісною власністю, спочатку визначається частка пережившого з подружжя, а вже інша частка включається до спадкової маси та розподіляється між спадкоємцями.
Наприклад, якщо квартира була придбана у шлюбі та належить подружжю на праві спільної сумісної власності, після смерті одного з них друга половина квартири не входить до спадщини, оскільки залишається у власності пережившого чоловіка або дружини. До спадщини включається лише частка померлого.
На практиці визначення частки у спільному майні подружжя є одним із найпоширеніших питань під час оформлення спадщини, особливо якщо між спадкоємцями виникає спір щодо складу спадкового майна.
Що робити, якщо частина спадкового майна була виявлена після оформлення спадщини?
Виявлення додаткового спадкового майна після отримання свідоцтва про право на спадщину не означає втрату права на нього. У разі виявлення нерухомості, земельної ділянки, банківського вкладу, корпоративних прав або іншого майна спадкоємці можуть звернутися до нотаріуса для оформлення прав на таке майно.
Залежно від обставин нотаріус може видати додаткове свідоцтво про право на спадщину щодо майна, яке не було включене до первинного оформлення. Якщо ж виник спір про належність майна спадкодавцю або відсутні необхідні документи, питання може вирішуватися у судовому порядку.
Тому після відкриття спадкової справи доцільно максимально перевірити наявність усіх активів спадкодавця, однак навіть виявлення майна через роки після оформлення спадщини не позбавляє спадкоємців права належним чином оформити свої спадкові права.