Розподіл майна
Розподіл майна подружжя може бути складним і тривалим процесом, але він є важливим етапом у процесі розлучення. Важливо, щоб подружжя звертало увагу на свої права і інтереси, у будь-якому краще на первинному етапі проконсультуватися з адвокатом по сімейним справам.
За час перебування у шлюбі, подружжя купляє та продає різні види майна. Як правило, якщо це майно потребує державній реєстрації, то воно оформлюється на одного з подружжя. У подальшому можуть виникати обставини у поділі придбаного за час шлюбу майна.
Майно подружжя поділяється на спільне майно і особисте майно. Спільне майно – це майно, яке було придбано за час шлюбу, незалежно від того, на кого воно було зареєстровано. Особисте майно – це майно, яке було придбано до шлюбу, або майно, яке було отримане як подарунок або спадщина.
Визначення підстав набуття спільного майна та права на поділ майна подружжя регулюються Сімейним кодексом України.
Сімейним кодексом України закріплено загальне правило, що майно, набуте подружжям під час шлюбу, однаково належить як дружині, так і чоловікові, незважаючи на те, що один із них міг не мати самостійного доходу з таких причин, як навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми чи хвороба.
Це пояснюється тим, що закон визнає, що обоє з подружжя зробили внесок у шлюб, чи то працею, фінансами чи іншими способами, і, отже, обидва повинні мати право на частку майна, придбаного під час шлюбу.
Це право спільної сумісної власності також поширюється на будь-які борги, що виникли під час шлюбу, оскільки обоє з подружжя несуть однакову відповідальність за погашення таких боргів.
Чи можливо розділити майно подружжя перебуваючи у шлюбі?
За загальноприйнятими розумінням розподілу майна, вважається, що майно подружжя ділиться після розірвання шлюбу, але це не так.
Ділити спільне майно подружжя можливо і перебуваючи у шлюбі.
Право спільної сумісної власності дозволяє дружині та чоловіку поділити належне їм майно незалежно від розірвання шлюбу. Це право ґрунтується на принципі, згідно з яким будь-яке майно, яке є спільною власністю подружжя, є рівною власністю обох сторін.
Чи обовязково для розподілу майна подружжя звертатися до суду?
Майно подружжя може бути поділене за взаємною згодою або в судовому порядку. Якщо подружжя може домовитися про розподіл майна, вони можуть укласти договір про поділ майна. Цей договір повинен бути складений і нотаріально посвідчений.
Якщо подружжя не може домовитися про розподіл майна, вони можуть звернутися до суду. Суд визначить, як буде поділено майно, і його рішення буде обов’язковим для обох подружжя.
Чи можливо зробити розподіл майна подружжя яке придбане до шлюбу?
Так існують випадки коли майно яке було набуте одним з подружжям до шлюбу, може бути визнане спільним сумісним майном.
Законодавець закріпив таке право у нормі частини 1 статті 62 Сімейного кодексу України у якій визначено, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Однак тому с подружжя який хоче у судовому порядку довести, що майно істотно збільшилось за час шлюбу, необхідно мати докази які підтверджують, що це збільшення відбулось в наслідок спільних грошових або трудових затрат.
Чи підлягає поділу автомобіль (чи корпоративні права) який був проданий без згоди одного з подружжя?
На відміну від продажу нерухомості, де нотаріус при укладанні договору купівлі-продажу перевіряє чи було придбано нерухомість у шлюбі та у разі встановлення цього факту не має право посвідчувати договір купівлі-продажу без нотаріальної згоди іншого подружжя. То як правило, при продажі автомобіля (чи корпоративних прав) не вимагається органами реєстрації або покупцем згода іншого подружжя на продаж, тому у більшості випадків автомобіль (корпоративні права) продається одним з подружжям без письмової згоди іншого. Що звичайно є порушенням.
Тобто у даному випадку угода вчиняється одним з не в інтересах сім’ї та проти волі іншого.
За таких обставин оптимальним способом захисту прав є саме грошова вимога на ½ вартість майна яке було відчужена.
Поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди – виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім’ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
